Історія та архітектура міста Ізмаїл

Історія

Ізмаїл стоїть на місці, де в IV—V сторіччях знаходилась грецька колонія Антиофілас. Потім там виникло поселення «Сміл». За деякими даними ще у 360 році римський картограф Касторій позначив Сміл на своїй карті. Також фіксують варіант назви «Сініл» — так у Середньовіччі називали поселення генуезькі купці. Після створення та експансії Османської імперії у XVI ст. цю територію захопили османи та на цьому місці виникла фортеця, яку назвали «Ішмаел» (Ізмаїл). Після відступу османів, 26 жовтня 1812 р. Відомий з IX–X століття у складі Київської Русі, пізніше — Галицько-Волинського князівства. З XIV сторіччі під назвою Сміл знаходився в складі Молдовського князівства. у 1812–1856 роках носив назву Тучков. З 1878 року — у складі Російської імперії. У 1918–1940 роках — під румунською юрисдикцією. З 7 грудня 1940 до 15 лютого 1954 Ізмаїл був адміністративним центром Ізмаїльської області УРСР.

Архітектура

- Фортеця Ізмаїл

- Кафедральний собор Покрови Пресвятої Богородиці

- Свято-Миколаївська церква

- Свято-Успенська церква

- Турецька мечеть

- Костьол Непорочного зачаття Діви Марії